19 березня, на Юзефів (Йосипів) день в Україну прилітають ЛЕЛЕКИ. За повір’ями, вони приносять на своїх крилах весну і щастя.Також приносять на своїх крилах холод і навіть сніг. Наші бабусі говорили «Лелеки прилетіли — на крилах снігу принесли» А й справді, кілька днів назад в нас було холод і сніг з дощем. Мабуть це до нас принесли лелеки.
Лелеки селяться лише біля добрих людей. Вважається, що лелече гніздо на подвір’ї приносить щастя, удачу та добробут. Бузьки оселюються біля наших домівок як символ краси, кохання, родинної злагоди. Кожне лелече гніздо – це той дивосвіт, без якого не уявляємо українського села.
Досі існує така прикмета: якщо побачиш одного бузька, то цілий рік будеш сам, двох — будеш у парі. Політ цього птаха погожої весняної днини супроводжується не інакше як вдячним поглядом, у якому - повага й захоплення. Лелека є невід’ємною суттю нашого буття. Він є символом статку, злагоди, а ще «приносить» немовля щасливим батькам. Діти, які хотіли мати сестричку, побачивши птаха, гукали: “Буську, буську, принеси Маруську!” Оскільки від кохання народжуються діти, не дивно, що українці й досі поетично висловлюються: «Дітей приносить лелека».
Лелека — один із символів України. До лелек наш народ завжди шанобливо. Ці птахи давно занесені в Червону книгу.
