Не дай СНІДу шанс!

 До Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом, який відмічається 1 грудня, в бібліотеці підготовлена книжкова виставка-попередження "Не дай СНІДу шанс!"

Щоб побороти СНІД, треба все про нього знати, забезпечити потужний інформаційний поток про властивості його збудника. Власне на це орієнтована вся література, яка представлена на виставці.

Стежками Кобзаря

 

Життя Тараса Шевченка пов’язані з Тернопільським краєм. Славетний українець побував на Тернопільщині 175 років тому - в жовтні-листопаді 1846 року. Закінчивши Академію мистецтв у Петербурзі, Тарас Григорович почав співпрацювати з Археологічною комісією. За її завданням він подорожував по Чернігівщині, змалював краєвиди Києва. З вересня 1846 з дозволу Київського, Подільського і Волинського генерал-губернатора Д.Г.Бібікова, Т.Шевченко відправляється в Волинську губернію (в яку входила і Тернопільська область)

На Тернопільщині поет побував у Вишнівці, Почаєві, Кременці.

Свої спогади про Вишнівець, Тарас Григорович залишив у повістях “Музикант”, “Близнецы”. З Вишнівця Тарас Шевченко поїхав у Почаїв. Про перебування в Почаєві Тарас Шевченко залишив виконані акварелі:

“Почаївська Лавра з півдня”

“Почаївська Лавра зі сходу”

“Вид на околиці з тераси Почаївської лаври”

“Собор Почаївської Лаври” (внутрішній вигляд).

В Кременці Шевченко відвідав Кременецький ліцей, в якому була астрономічна обсерваторія і бібліотека з фондом близько 50 тис. книг (1500 видано до 1500 року). Серед викладачів гімназії були Евзебіум словацький (батько поета Юліуша Словацького, який народився в Кремінці), Александер Міцкевич (брат Адама Міцкевича).Відвідав Тарас Григорович і комплекс будівель Богоявленського монастиря (побудований на поч.. 17 ст.), монастир Франціскіанців (1636), “кременецьких близнюків”.

Шевченку розповідали, що Кременець в різні роки відвідували відомі люди: 1702 – церковний і громадський діяч, письменник Феофан Прокопович, 1750 – філософ, поет Григорій Сковорода, 1831 – російський етнограф В.Даль.

Перебуваючи на Тернопільщині, Тарас Шевченко слухав і частково записував народні пісні, думи, легенди, перекази. Свої спогади він використав при написанні повістей, поем, віршів.

Німа печаль на устах України

 27 листопада - День пам'яті жертв голодомору. Україна і світ вшановують пам'ять жертв найжорстокішого злочину сталінського режиму, вчиненого проти українського народу. За свою багатовікову історію Україна пережила чимало трагедій, але Голодомор став найжахливішою з них. Це була справжня війна проти українців, це був геноцид. Мільйони людей загинули, десятки мільйонів не народилися. Немислимий маштаб цієї трагедії.

У смутку і скорботі доземно схиляємо голови, вшановуючи пам'ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

.

В єдності наша сила!

 Сьогодні, у День Гідності і Свободи віддаємо шану пам’яті тим, яке заплатив у 2014 році найвищу ціну за свободу нашої держави, став на захист демократичних цінностей, відстоював наша права і змінив хід її історії.

У цей день ми згадуємо й тих, хто нині захищає нашу свободу та незалежність. Дякуємо їм за мужність, патріотизм, витримку і терпіння.

Гідність, Єдність та Свобода– це ті принципи, які об’єднали прагнення мільйонів українців до кращого життя і від кожного з нас залежить, у якій Україні житимемо ми, і житимуть наступні покоління. Єднаймося, бо лише в єдності наша сила.

Слава Україні! Героям Слава!

А пам'ять маками цвіте...

8 травня відзначаємо День пам’яті та примирення, а 9 травня будемо святкувати 76-ту річницю Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У ці дні в Україні, як і в багатьох країнах світу, згадують події Другої світової війни, адже це найкривавіша війна, в ході якої втрати нашої країни становлять 8-10 млн осіб. З пам'яті людської не щезне та не піде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога. Не можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших. Ми мусимо пам'ятати та розповідати підростаючому поколінню усю правду про ті страшні роки, щоб ніколи знову їх не повторити.

Вічна пам'ять ГЕРОЯМ!

Пам'ять живе у суворих монументах на братських могилах, у історичних залах музеїв, на сторінках книг, тому в рамках відзначення цієї дати в біьліотеці оформлена книжкова виставка "А пам'ять маками цвіте.."

Великодні святкування

 Великдень – найбільше християнське свято – одне з головних свят весняного календарно-обрядового циклу, витоки якого сягають глибини тисячоліть. Великдень – світле і добре свято, сповнене віри, надії та любові. Це свято оновлення землі та природи. Це прекрасний час, коли всі рідні збираються за одним столом. В цей день в домівках панує особлива атмосфера гармонії, щирості й гостинності. Приходить розуміння, що добро обов’язково переможе зло, адже віра в Бога здатна творити дива.

Великодні святкування не обходяться без молодіжних забав. Майже скрізь в Західній Україні на Великодні свята традиційно відбуваються гаївки  — дитячо-молодіжні забави (ігри, хороводи) та супровідні пісні, що збереглися з давніх давен, покликаної привітати прихід весни й розбудити життєдайні сили природи.

Як проходили гаївки в Золотому Потоці розповідає Марія Павлюк

Золотопотіцькі гаївки

Чисте довкілля – здорова нація!

 17 квітня – Всеукраїнський День довкілля.

Мета проведення Дня довкілля - привернути увагу людей до екологічних проблем, підвищити інтерес до бережливого ставлення до довкілля, збереження та примноження природної спадщини, формування екологічної свідомості, прагнення берегти рідну природу та країну.

Все живе, що нас оточує, хоче і повинно жити. Якщо загине природа, загине і людство.

Ми, українці, маємо гордитися тим, що доля подарувала нам диво – чарівну й неповторну красу природи. Та багатства природи небезмежні. Маємо їх дбайливо оберігати, як порядні господарі. Так роблять в усьому світі, бо проблеми екології, охорони природи нині найважливіші, адже природа – це наше життя, наше здоров’я.

День екологічних знань важливий не тільки для тих, хто займається екологічним вихованням та освітою, а й для всіх жителів нашої планети, адже йдеться про безпечне життя в майбутньому всіх нас. Збережений підсніжник, пташеня повернуте до гнізда, посаджене деревце – це і є конкретна справа в охороні природи. Прищеплення екологічної культури сьогодні – запорука збереження здоров’я майбутніх поколінь! Є багато прийнятих законів про охорону природи, але найвищим законом для кожного з нас має бути наша СОВІСТЬ.

Запрошуємо всіх до перегляду виставки-інсталяції "Чисте довкілля – здорова нація», яка розкриває тему сучасного стану навколишнього середовища і його захисту.

Читаю Ліну Костенко!

 З великою повагою до творчості талановитої поетеси.

Ліна Костенко "Доля". Читають бібліотекарі Золотопотіцької ОТГ

Лелека — один із символів України

19 березня, на Юзефів (Йосипів) день в Україну прилітають ЛЕЛЕКИ. За повір’ями, вони приносять на своїх крилах весну і щастя.Також приносять на своїх крилах холод і навіть сніг. Наші бабусі говорили «Лелеки прилетіли — на крилах снігу принесли» А й справді, кілька днів назад в нас було холод і сніг з дощем. Мабуть це до нас принесли лелеки.

Лелеки селяться лише біля добрих людей. Вважається, що лелече гніздо на подвір’ї приносить щастя, удачу та добробут. Бузьки оселюються біля наших домівок як символ краси, кохання, родинної злагоди. Кожне лелече гніздо – це той дивосвіт, без якого не уявляємо українського села.

Досі існує така прикмета: якщо побачиш одного бузька, то цілий рік будеш сам, двох — будеш у парі. Політ цього птаха погожої весняної днини супроводжується не інакше як вдячним поглядом, у якому - повага й захоплення. Лелека є невід’ємною суттю нашого буття. Він є символом статку, злагоди, а ще «приносить» немовля щасливим батькам. Діти, які хотіли мати сестричку, побачивши птаха, гукали: “Буську, буську, принеси Маруську!” Оскільки від кохання народжуються діти, не дивно, що українці й досі поетично висловлюються: «Дітей приносить лелека».

Лелека — один із символів України. До лелек наш народ завжди шанобливо. Ці птахи давно занесені в Червону книгу.

ТИЖДЕНЬ ДИТЯЧОЇ КНИГИ

 

З настанням весняних канікул відкривається ТИЖДЕНЬ ДИТЯЧОЇ КНИГИ – захід, що об’єднує усіх, хто любить читати. Це свято для допитливих школярів, бібліотечних працівників, видавців та письменників. В нашій бібліотеці він стартував з перегляду літератури для молодшого шкільного віку. Школярі 4-го класу разом із своїм класним керівником Ольгою Олегівною Кушик завітали до бібліотеки, ознайомилися з новими надходженнями для дітей, переглянули пригодницькі книжечки і вибрали собі літературу, щоб почитати на весняних канікулах.

Пам'яті Небесної Сотні

 20 лютого - День Героїв Небесної Сотні.

Цього дня ми вшановуємо пам’ять тих людей, завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави, тих, хто ціною власного життя захищав ідеали демократії, відстоював права та свободи людини, європейське майбутнє України.

З нагоди вшанування пам'яті вірних синів України - Героїв Небесної Сотні в нашій бібліотеці книжково-ілюстративна виставка "Пам'яті Небесної Сотні"

Теплі історії про кохання

 КОХАННЯ - найзагадковіше з усіх людських почуттів. Саме воно спонукає робити добрі справи, змінює саму людину, робить її піднесеною, сильнішою, добрішою. Кохання окрилює, надихає і викликає безліч емоцій. Багато людей намагалися пояснити цей загадковий стан людини.Це почуття прагне висловленння і надихає на творчість, тому не одне покоління письменників, художників, музикантів виразили це почуття в словах, в картинах і в музиці. Але особливо актуальна ця тема в літературних творах.

 Запрошуємо всіх до бібліотеки ознайомитися і переглянути романтичну виставку-інсталяцію "Теплі історії про кохання" Книги представлені на виставці - це вибухова суміш, переповнена любовними пригодами, ніжністю і красою, силою почуттів і відданості, фатальною пристрастю,вибухом фантазії і багатсвом уяви, сімейною сагою, таємницею прощення. Ця література стане вам найкращим порадником у ваших сердечних справах. 

Через Крути до майбутнього

 

 19 січня - День пам'яті героїв Крут. Саме в цей день в 1918 році 300 київських студентів і гімназистів, прагнучи захистити молоду Українську державу,  прийняли на засніженому полі на станції Крути нерівний бій із майже п’ятитисячною армією більшовиків. Триста молодих людей стали символом героїзму та жертовності. Саме з героїв Крут почалася українська незалежність. Боротьба молоді за незалежність держави  перегукується із сьогодення, адже на сході України ведуться бої в яких беруть участь молоді військовослужбовці захищаючи територію України

В маштабах історії ця битва зовсім невелика, але вона є символом мужності і героїзму українців. Герої не вмирають! Слава героям! В нашій пам'яті вони завжди залишаться вічно молодими...

Шрам на серці людства

 Історія нашої країни має, на жаль, й сумні сторінки...

27 січня у всьому світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

Страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933-1945-х років отримало назву - ГОЛОКОСТ. Воно призвело до умисного знищення 6 мільйонів євреїв, з них півтора мільйона дітей. Це становить приблизно третину загальної чисельності євреїв в усьому світі в той час.

Для України сумним символом Голокосту є Бабин Яр у Києві. Всі ми знаємо, що практично кожне українське село, кожне місто мають в своїй історії трагічні сторінки, пов’язані з Голокостом.

Людська пам'ть не повинна забути про всіх невинно розстріляних, страчених у газових камерах, виснажених голодом і примусовою працею.

Будемо пам'ятати...

Свято єднання

 22 січня Україна відзначає свято - День Соборності України.

Саме цього дня 1919 року було підписано Акт Злуки східних і західних земель України. Це була величезна історична перемога України, яка віками боролась за свою територіальну цілісність та суспільну єдність.

День Соборності – одна з найважливіших дат в історії України. Це свято нагадує нам, що Україна нероздільна, що немає окремої Східної і Західної України, що у нас єдина держава і ми – єдиний народ!

Кіборги вистояли – не вистояв бетон

 

16 січня в Україні відзначається День пам’яті захисників Донецького аеропорту, день пам'яті «кіборгів».

«Кіборги вистояли – не вистояв бетон»

З 26 травня 2014 року по 22 січня 2015 року в найзапекліших боях воювали вони за Донецький аеропорт та пройшли через 242-денне пекло…

Захищаючи Донецький аеропорт, загинуло понад 200 українських захисників, поранено понад 500. Їхній подвиг і героїзм – приклад для молодого покоління.

Згадаймо ті дні у 2014-15 роках та Кіборгів, які ніколи вже не повернуться додому.

Герої не вмирають! Слава героям України!

Різдвяний настрій у бібліотеці

Веселих свят! Щасливого Нового року!