День пам'яті і примирення

Указом президента день 8 травня оголошено в Україні Днем пам'яті і примирення.

Указ прийнятий "з метою гідного вшанування подвигу Українського народу, його видатного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, вираження поваги всім борцям проти нацизму, увічнення пам'яті про загиблих воїнів, жертв війни, військових злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, вчинених в роки війни".

В Золотому Потоці 8 травня 2015 року відбулися урочистості присвячені Дню пам’яті та примирення. В рамках цього заходу – панахида за жертвами Другої світової війни, звернення селищного голови М.К. Моспан, вчителя історії Л.М. Іванів,  хвилина мовчання, покладання квітів до пам’ятників воїнам і борцям за волю України  та на могили ветеранів.
 
В селищній бібліотеці оформлена книжкова виставка "В книжковій пам'яті -  миттєвості війни" присвячена Дню пам'яті та примирення.

Вшанування пам'яті Небесної Сотні

Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Що слово бабуню вже не буде твоїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я любив. I любив Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.

Оксана Максимишин-Корабель
12 лютого 2014р

...піти з життя у 46 - це долі незбагненна забаганка

Минулої неділі в Золотому Потоці відбувся вечір пам`яті Андрія Кузьменка. Молодь та шанувальники творчості музиканта зібрались в читальному залі бібліотеки. На видному місці портрет Андрія, його книжки. Горять лампадки... Квіти...Не віриться, що його вже нема...

Це зрозуміло, кожен в світі гість,

Ніхто не зна, чи доживе до ранку,

Але піти з життя у 46 -

Це долі незбагненна забаганка.

Євген Рибчинський "Світлої пам'яті Андрія Кузьменка"

Присутні вшанували пам'ять Кузьми хвилиною мовчання та помолилися за душу покійного.   

Саме його пісні "Мовчати", "Сам собі країна", "Старі фотографії", "Мам" "Кольорова", "Місця щасливих людей", "Випускний", "З новим роком і Рождеством", " Спи собі сама" звучали в залі. Їх виконували: Добринська Т., Синиця А., Окіпнюк Н., Юзьків М., Побережник І.. під акомпонемент гітари Непіпа  І.

Ведуча вечора знайомила присутніх із життєвим та творчим шляхом Кузьми Скрябіна.

На екрані висвітлювались фото музиканта, його відео, де він розказував про свої мрії, навчання, погляди на життя. Зворушили до сліз слова його матері - Ольги Кузьменко(запис-інтерв'ю на 9-ий день після смерті "Львівській хвилі"). 

На закінчення вечора Таня Добринська виконала пісню Руслани Лижичко та О. Ксенофонтова "Ти ще відкриєш очі".

З словами суму та трагічної втрати звернулась до присутніх в залі селищний голова М. К. Моспан та голова товариства "Просвіта" Навроцький М.Г.

Андрій Кузьменко завжди житиме в своїх піснях!

Вічна пам'ять!

Посилання на відео виступу http://youtu.be/6iLpSc4WFyE

Вже вересень відходить від причалу,
На крилах осінь понесли лелеки.
А в нас сьогодні професійне свято
У нас - працівників бібліотеки.


Скарбницею духовних багатств людства, однією з найміцніших ланок, що поєднують минуле, сучасне і майбутнє є книга. Книга вселяє в нас любов до рідної України, повагу до інших народів, цікавість до їхньої культури, виховує почуття патріотизму. Вона навчає рідної мови, розкриває красу поетичного слова.
Саме це хотіли розкрити школярам працівники Золотопотіцької бібліотеки. провівши бібліотечний урок " Увесь світ з вами, якщо ви з нами"
Щоб навчитись самостійно здобувати знання, знаходити додаткову інформацію важливо вміти користуватися книгою. Мета бібліотечного уроку - погляд на книгу іншими очима, переконати учнів, що читання книг - велика духовна скарбниця.


Не оминайте наш поріг,
Беріть скарби нетлінні в руки
Нема прекрасніших доріг
Ніж в цей вселюдський храм науки

Відпочинок душею

У кожного народу є своя культурна спадщина. Є вона і в нас - українців. Упродовж багатьох століть український народ творив своє духовне середовище, наповнюючи його своєрідними звичаями і традиціями. Все, що передане нам у спадок попередніми поколіннями, ми повинні вивчати і відроджувати, адже "Хто не знає свого минулого, той не вартий щасливого майбутнього" - писав Максим Рильський.
З метою популяризації національних традицій, звичаїв, збереження історії рідного краю працівники Золотопотіцької  бібліотеки поповнили народознавчий куточок "Світлиця."
Там поселилися такі речі як глиняні глечики, прялка, діжа, корито дерев'яне, решето,вовняна верета, жіноча вишита лляна домотканна сорочка, маглюниця, праска, солом'яний капелюх та інші речі  вжитку і побуту українців.
Виховуючи людину на народних звичаях і традиціях, ми дбаємо про її  духовність, розвиваємо в ній почуття добра і справедливості, даємо зрозуміти що вона є частинкою великого українського народу.

Прядильний верстат

Одяг нашої місцевої

Вишивка

Вишиті жіноча сорочка та спідниця

Праска, кошик з лози та маглюниця

Діжа, корито, масничка, глиняний горщик для готування їжі в печі

Світлиця покликана дати нове життя старим речам і стати місцем відпочинку з користю.
Відвідувачі бібліотеки можуть ознайомитися з частинкою побуту наших попередників, відпочити душею.

Щиро запрошуємо відвідати нашу світлицю та згадати минуле.

Там бере початок Україна, де росте біля хати КАЛИНА!

Кожен народ має свої святині, свої символи. Є вони і в нашого українського народу і особливу роль серед них відіграє КАЛИНА.
З метою популяризації народознавчої літератури, глибшого пізнання витоків народної символіки українців в бібліотеці смт. Золотий Потік оформлена книжкова виставка "Там бере початок Україна, де росте біля хати калина"
Калина - етнонаціональний символ України, що уособлює красу, кохання.материнство, кров, безсмертність роду, вогонь,національне відродження, жіночність,життя, культуру, любов до Батьківщини.
 З давніх давен на Україні шанують цю рослину.Не було хати, біля якої б не пишалася червона калина. А коли зацвіте калина білим цвітом, дівчата прикрашають нею коси. Восени, коли кетяги калини дозрівали, їх вішали попід стріхою, і хата стояла неначе в намисті.
 Обов'язковою калина була і в весільному обряді. нею прикрашали коровай та вінок нареченої.
 З калиною приходили привітати молодих батьків з народженням дитини. Приносили хліб як символ достатку, гроші як символ богатства і калину як символ краси і здоров'я.
Важливе місце відводила цій рослині медицина.Чай з калинових ягід - найкращий засіб від застуди.
 Тож бережіть калину, посадіть її біля своїх осель на щастя, на добро, на любов і славу нашій Україні!

День селища у Золотому Потоці

04.08.2013 Золотий Потік святкував день села. Свято розпочалося урочистою літургією у церкві Пресвятої Трійці, яку відслужив о. Володимир. Офіційну частину свята продовжила концертна програма, підготовлена в. о. директором Золотопотіцького БК Мариновською І. М. та звукооперататором Семаком  В. П.  З вітальним словом звернулася голова селищної ради Моспан М. К. Вона привітала жителів зі святом, вручила подарунки, подякувала спонсорам.  До привітального слова приєдналася в .о. начальника відділу культури Бучацької райдержадміністрації Вержбицька А. Ю.

У концерті взяли участь молодь Золотого Потоку, гості з Бучача та Верховини.

На протязі дня в центрі селища для дітей працювали атракціони. 

Приклали зусиль для створення святкової атмосфери і бібліотекарі. У приміщенні бібліотеки оформлена книжкова виставка «Люби і знай свій рідний край», виставка вишитих картин умілих вишивальниць селища.

Створено народознавчий куточок «Світлиця», де виставленні старі речі вжитку та побуту місцевого населення. Відвідувачі  виставок мали змогу переглянути фотоальбом «Моє село – окраса України, це часточка моєї Батьківщини.» Веселого настрою додало святу виступ гурту «Отава», учасником якого є виходець з села В. Мельниченко. Незабутнє враження залишили після себе палаюча ватра та феєрверк. Свято завершилось молодіжними танцями.