У боротьбі за волю України!

Сувора правда життя, трагічні сторінки воєнної та повоєнної України, спогади болючі, героїчна, жертовна боротьба українських повстанців за свободу своєї країни, роздуми які перегукуються з сьогоденням України і віра простого народу на гідне життя під мирним небом, повстанські та стрілецькі пісні - все це сьогодні у бібліотеці під однією назвою - УПА.

Герої Небесної Сотні на сторінках книг

Небесна Сотня.. Уособлення людської відваги, самовідданості та мужності. Символ жертовності, героїзму та патріотизму. Приклад для воїнів, які сьогодні захищають територіальну цілісність країни. Небесна Сотня стала до боротьби в 2014 році заплативши за перемогу надвисоку ціну – власне життя.

Пам'ятаємо!

Світла пам'ять Героям Небесної Сотні!

Згадувати важко, забути не можна...

 

27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. У цей день Україна разом з усією світовою спільнотою вшановує пам’ять жертв Голокосту, однієї з найстрашніших та найжорстокіших сторінок історії людства ХХ сторіччя.

Історію неможливо повернути назад. Але необхідно розповісти про неї всю правду. Україна – це країна пісні й краси, а Україна в роки Голокосту – це країна смерті. Смерті безвинних… Ніколи не викреслити із пам’яті ті страшні роки, коли 6 млн. євреїв (з них 1,5 млн. в Україні) були знищені лише тому, що були євреями. Це найкривавіша трагедія в історії єврейського народу.

Перед вами книги про злочин людства в часи Другої світової війни, які є в нашій бібліотеці. У них описано найжахливіші сторінки історії ХХ століття. Читати їх нелегко... але потрібно, щоб пам'ятати і не допустити це знову.

Пам'ятаємо...

Даруємо книжкові обійми!

 

Міжнародний день обіймів – одне з найбільш незвичних свят у календарі. З’явилося воно недавно, але встигло завоювати популярність у всьому світі. Відзначати свято не тільки весело, але й корисно для здоров’я, тому що обійми є запорукою довгого і щасливого життя. В цей день ми шлемо свої обійми читачам бібліотеки. Завітайте до нас і обіймайте улюблену книгу. Нехай вона стане вам підтримкою чудового настрою на всі вихідні дні.

Україна єдина! Україна - це ми!

День Соборності України.

Це свято символізує єдність українських земель і відіграє значну роль в історії нашої країни.

Свято День Соборності України щороку відзначається в одну й ту ж саму дату – 22 січня. Саме цього дня у 1919 році було проголошено Акт об’єднання Української Народної Республіки та Західно-української Народної Республіки.

Традицією у День Соборності є утворення "живого ланцюга" єднання. Вперше така масова акція відбулася 22 січня 1990 року. Тоді понад мільйон людей, узявшись за руки, утворили безперервний ланцюг від Києва до Львова. Акція стала яскравим проявом єдності, прагнення українського народу до свободи.

Відтоді в Україні "живі ланцюги" створювалися неодноразово, символізуючи єдність українського народу. З 2000-х років у Києві щорічно влаштовують "живий ланцюг" уздовж мосту Патона, котрий пролягає між правим та лівим берегами столиці. Такі ж акції проходять і в різних містах України.

До Дня Соборності України в нашій бібліотеці виставка книг «Соборна Україна навіки єдина!»

Не дай СНІДу шанс!

 До Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом, який відмічається 1 грудня, в бібліотеці підготовлена книжкова виставка-попередження "Не дай СНІДу шанс!"

Щоб побороти СНІД, треба все про нього знати, забезпечити потужний інформаційний поток про властивості його збудника. Власне на це орієнтована вся література, яка представлена на виставці.

Стежками Кобзаря

 

Життя Тараса Шевченка пов’язані з Тернопільським краєм. Славетний українець побував на Тернопільщині 175 років тому - в жовтні-листопаді 1846 року. Закінчивши Академію мистецтв у Петербурзі, Тарас Григорович почав співпрацювати з Археологічною комісією. За її завданням він подорожував по Чернігівщині, змалював краєвиди Києва. З вересня 1846 з дозволу Київського, Подільського і Волинського генерал-губернатора Д.Г.Бібікова, Т.Шевченко відправляється в Волинську губернію (в яку входила і Тернопільська область)

На Тернопільщині поет побував у Вишнівці, Почаєві, Кременці.

Свої спогади про Вишнівець, Тарас Григорович залишив у повістях “Музикант”, “Близнецы”. З Вишнівця Тарас Шевченко поїхав у Почаїв. Про перебування в Почаєві Тарас Шевченко залишив виконані акварелі:

“Почаївська Лавра з півдня”

“Почаївська Лавра зі сходу”

“Вид на околиці з тераси Почаївської лаври”

“Собор Почаївської Лаври” (внутрішній вигляд).

В Кременці Шевченко відвідав Кременецький ліцей, в якому була астрономічна обсерваторія і бібліотека з фондом близько 50 тис. книг (1500 видано до 1500 року). Серед викладачів гімназії були Евзебіум словацький (батько поета Юліуша Словацького, який народився в Кремінці), Александер Міцкевич (брат Адама Міцкевича).Відвідав Тарас Григорович і комплекс будівель Богоявленського монастиря (побудований на поч.. 17 ст.), монастир Франціскіанців (1636), “кременецьких близнюків”.

Шевченку розповідали, що Кременець в різні роки відвідували відомі люди: 1702 – церковний і громадський діяч, письменник Феофан Прокопович, 1750 – філософ, поет Григорій Сковорода, 1831 – російський етнограф В.Даль.

Перебуваючи на Тернопільщині, Тарас Шевченко слухав і частково записував народні пісні, думи, легенди, перекази. Свої спогади він використав при написанні повістей, поем, віршів.