І на тім рушникові...

Зараз - особливий час. Ми звертаємось до джерел народної творчості, і народних традицій. І як радісно усвідомлювати, що вони сьогодні оновлюються, оживають. То напевно чим більше ми будемо їх знати, то і життя наше буде більш радісним, і духовно багатшим.
Ми не уявляємо рідної батьківської хати без вишиванок і рушників. Саме з батьківської хати починається пізнання світу. Білі стіни, біла стеля - неначе виткані з маминого полотна. А на стінах виграють розгаптовані квітами рушники. А на рушниках горять китиці калини, дубові листочки, барвисті узори.
Яким затишком, спокоєм і теплом віє від цих рушників.
Година народознавства "І на тім рушникові..." відбулася на черговому засіданні жіночого клубу за інтересами "Спілкування для душі" в Золотопотіцькій бібліотеці.
Про оберіг української родини, його символічні значення та застосування розповіла присутнім бібліотекар Люся Шестопалко.
Присутні співали пісні: "Пісня про рушник", "Два кольори",  "Мамина сорочка", "Вишиванка"
Вишиті рушники - це наша гордість, наша спадщина.