Україна єдина! Україна - це ми!

День Соборності України.

Це свято символізує єдність українських земель і відіграє значну роль в історії нашої країни.

Свято День Соборності України щороку відзначається в одну й ту ж саму дату – 22 січня. Саме цього дня у 1919 році було проголошено Акт об’єднання Української Народної Республіки та Західно-української Народної Республіки.

Традицією у День Соборності є утворення "живого ланцюга" єднання. Вперше така масова акція відбулася 22 січня 1990 року. Тоді понад мільйон людей, узявшись за руки, утворили безперервний ланцюг від Києва до Львова. Акція стала яскравим проявом єдності, прагнення українського народу до свободи.

Відтоді в Україні "живі ланцюги" створювалися неодноразово, символізуючи єдність українського народу. З 2000-х років у Києві щорічно влаштовують "живий ланцюг" уздовж мосту Патона, котрий пролягає між правим та лівим берегами столиці. Такі ж акції проходять і в різних містах України.

До Дня Соборності України в нашій бібліотеці виставка книг «Соборна Україна навіки єдина!»

Не дай СНІДу шанс!

 До Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом, який відмічається 1 грудня, в бібліотеці підготовлена книжкова виставка-попередження "Не дай СНІДу шанс!"

Щоб побороти СНІД, треба все про нього знати, забезпечити потужний інформаційний поток про властивості його збудника. Власне на це орієнтована вся література, яка представлена на виставці.

Стежками Кобзаря

 

Життя Тараса Шевченка пов’язані з Тернопільським краєм. Славетний українець побував на Тернопільщині 175 років тому - в жовтні-листопаді 1846 року. Закінчивши Академію мистецтв у Петербурзі, Тарас Григорович почав співпрацювати з Археологічною комісією. За її завданням він подорожував по Чернігівщині, змалював краєвиди Києва. З вересня 1846 з дозволу Київського, Подільського і Волинського генерал-губернатора Д.Г.Бібікова, Т.Шевченко відправляється в Волинську губернію (в яку входила і Тернопільська область)

На Тернопільщині поет побував у Вишнівці, Почаєві, Кременці.

Свої спогади про Вишнівець, Тарас Григорович залишив у повістях “Музикант”, “Близнецы”. З Вишнівця Тарас Шевченко поїхав у Почаїв. Про перебування в Почаєві Тарас Шевченко залишив виконані акварелі:

“Почаївська Лавра з півдня”

“Почаївська Лавра зі сходу”

“Вид на околиці з тераси Почаївської лаври”

“Собор Почаївської Лаври” (внутрішній вигляд).

В Кременці Шевченко відвідав Кременецький ліцей, в якому була астрономічна обсерваторія і бібліотека з фондом близько 50 тис. книг (1500 видано до 1500 року). Серед викладачів гімназії були Евзебіум словацький (батько поета Юліуша Словацького, який народився в Кремінці), Александер Міцкевич (брат Адама Міцкевича).Відвідав Тарас Григорович і комплекс будівель Богоявленського монастиря (побудований на поч.. 17 ст.), монастир Франціскіанців (1636), “кременецьких близнюків”.

Шевченку розповідали, що Кременець в різні роки відвідували відомі люди: 1702 – церковний і громадський діяч, письменник Феофан Прокопович, 1750 – філософ, поет Григорій Сковорода, 1831 – російський етнограф В.Даль.

Перебуваючи на Тернопільщині, Тарас Шевченко слухав і частково записував народні пісні, думи, легенди, перекази. Свої спогади він використав при написанні повістей, поем, віршів.

Німа печаль на устах України

 27 листопада - День пам'яті жертв голодомору. Україна і світ вшановують пам'ять жертв найжорстокішого злочину сталінського режиму, вчиненого проти українського народу. За свою багатовікову історію Україна пережила чимало трагедій, але Голодомор став найжахливішою з них. Це була справжня війна проти українців, це був геноцид. Мільйони людей загинули, десятки мільйонів не народилися. Немислимий маштаб цієї трагедії.

У смутку і скорботі доземно схиляємо голови, вшановуючи пам'ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

.

В єдності наша сила!

 Сьогодні, у День Гідності і Свободи віддаємо шану пам’яті тим, яке заплатив у 2014 році найвищу ціну за свободу нашої держави, став на захист демократичних цінностей, відстоював наша права і змінив хід її історії.

У цей день ми згадуємо й тих, хто нині захищає нашу свободу та незалежність. Дякуємо їм за мужність, патріотизм, витримку і терпіння.

Гідність, Єдність та Свобода– це ті принципи, які об’єднали прагнення мільйонів українців до кращого життя і від кожного з нас залежить, у якій Україні житимемо ми, і житимуть наступні покоління. Єднаймося, бо лише в єдності наша сила.

Слава Україні! Героям Слава!

А пам'ять маками цвіте...

8 травня відзначаємо День пам’яті та примирення, а 9 травня будемо святкувати 76-ту річницю Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У ці дні в Україні, як і в багатьох країнах світу, згадують події Другої світової війни, адже це найкривавіша війна, в ході якої втрати нашої країни становлять 8-10 млн осіб. З пам'яті людської не щезне та не піде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога. Не можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших. Ми мусимо пам'ятати та розповідати підростаючому поколінню усю правду про ті страшні роки, щоб ніколи знову їх не повторити.

Вічна пам'ять ГЕРОЯМ!

Пам'ять живе у суворих монументах на братських могилах, у історичних залах музеїв, на сторінках книг, тому в рамках відзначення цієї дати в біьліотеці оформлена книжкова виставка "А пам'ять маками цвіте.."

Великодні святкування

 Великдень – найбільше християнське свято – одне з головних свят весняного календарно-обрядового циклу, витоки якого сягають глибини тисячоліть. Великдень – світле і добре свято, сповнене віри, надії та любові. Це свято оновлення землі та природи. Це прекрасний час, коли всі рідні збираються за одним столом. В цей день в домівках панує особлива атмосфера гармонії, щирості й гостинності. Приходить розуміння, що добро обов’язково переможе зло, адже віра в Бога здатна творити дива.

Великодні святкування не обходяться без молодіжних забав. Майже скрізь в Західній Україні на Великодні свята традиційно відбуваються гаївки  — дитячо-молодіжні забави (ігри, хороводи) та супровідні пісні, що збереглися з давніх давен, покликаної привітати прихід весни й розбудити життєдайні сили природи.

Як проходили гаївки в Золотому Потоці розповідає Марія Павлюк

Золотопотіцькі гаївки