Посадила мати мальви біля хати

 

Мальва - берегиня української оселі. Високі стебла, густо вкриті яскравими ніжними квітками та великими лапатими листками, живою стіною закривають майже кожну сільську хату. Безліч відтінків: від білого, рожевого до червоного й багряного, створює дивовижну веселку навколо оселі, тому не випадково мальви найрізноманітніших забарвлень здавна прикрашали українські хати. Народні повір'я свідчать, що добрі душі предків поселяються на мальві і охороняють мешканців будинку. Мальва - символ любові до рідної землі, до свого народу, до батьківської хати. Вона є духовним уособленням коріння людини,символом найдорожчого.

"Не було села, а в ньому хати, - пише В.Скуратівський, - де не палахкотіли б під вікнами мальви - ці незрадливі обереги нашої духовної спадщини. Всім, хто вирушав в далеку дорогу, вони нагадували: там земля мила, де мати родила!"

У Біблії є згадка, що Мойсей лікував хворих від лихоманки відваром з мальви. І мав рацію, адже мальва має протизапальні властивості, її листя можна прикладати до шкіри при опіках.

У народній медицині приймають настій квіток при кашлі, препарати з мальви призначають при захворюваннях легенів і бронхів.

А ще мальву здавна вживали в їжу. Солодкі зелені стебла і листя додавали в супи і салати, порошком із сушеного листя посипали різні страви. Незрілі плоди маринували і використовували для приготування розсольник, борщів, солянок.

Існує багат свідчень того, що під час Голодомору українські селяни, рятуючись від голоду, харчувалися окрім інших диких рослин й калачиками (ще одна назва мальв).

Часто мальви вишивали на українських сорочках. Тому квіти мальви на вишиванці давали захист роду людині, що її носила.

Роман видатного українського письменника Романа Іваничука так і називається «Мальви» (1968 рік):«… Несла дитину на руках і підставляла свою спину під нагайки, затуляючи крихітку. А під ногами то тут, то там подибувалися вигнані, певне вітрами, на чужину мальви – ті самі, що пишалися разом із соняшниками, рівні з ними, біля українських білостінних хат.»

А ще Мальвою звуть добру героїню Книги Сашка Дерманського «Крамничка тітоньки Мальви»

Найвідоміша пісня про ці квіти - «Балада про мальви». Музика Володимира Івасюка на вірші Богдана Гури. Вперше була виконана Софією Ротару у 1975 році.