Сьогодні гостями бібліотеки були учні 2-го класу зі своєю вчителькою Дем'янюк Людмилою Романівною. Діти ознайомилися з новими книжками, відвідали народознавчий куточок "Світлиця"та розказували , що хотіли б прочитати на літніх канікулах.
середа, 17 травня 2017 р.
Зустріч з братами Капрановими
Вони презентували свій історичний роман "Забудь-річка". “Цей роман з’явився через те, що ми маємо двох дідів. Вони у нас особливі: один – ветеран Червоної армії, другий – ворог народу. В одного орден, а в іншого 58 восьма стаття і вісім років таборів”, – розпочали автори. Розповідаючи про написання книги, письменники настільки гармонічно доповнювали одне одного, що інколи складалося враження наче говорить одна людина. Вони також розповіли про значення назви книги “Забудь-річка”: “Відкрили для себе річку, яка протікала в уяві наших предків задовго до християнства. Вони вірили, що наші світи, наш і потойбічний, розділяє річка. Коли людина помирає, душа перелітає через цю річку і забуває про все, що було. І це ж саме відбувається тоді, коли людина народжується. Ми зрозуміли, що в наш час вона теж існує, тільки розділяє не світи, а покоління”. Саме тема поколінь і розгорнута тут, адже перед читачем постає троє чоловіків із однаковими іменами й прізвищами. Поряд з історією розвивається також любовна лінія, що розчулить кожне романтичне серце.
Зацікавили автори також книгою “Щоденник моєї секретарки”, розповівши, що все описане відбувалося насправді і поштовхом до написання стали особисті записи їхньої секретарки в службових документах. Незважаючи на відповідальність та серйозність розповіді, брати сипали жартами, чим пожвавлювали публіку.
Віталій та Дмитро презентували також мальовану історію незалежності України, де зібрали та впорядкували всю хронологію розвитку української державності. Її, до речі, дуже легко читати, адже матеріал подано за допомогою карт, коміксів та цікавих розворотів. Не поступається історії й книга про всі свята українців “Веселих свят”, їхнє значення, традиції, пісні, а маленьких діток зацікавлять загадки та яскраві ілюстрації.
Неможливо оминути й інші, не менш цікаві книги. Як-от, “Кобзар 2000”, який є у двох версіях: жіночій та чоловічій; “Я like Україну”, де зібрано публікації понад 20 сучасних українських авторів.
Бібліотекарі смт. Золотий Потік були присутні на зустрічі та отримали книжку автора з іменним надписом.
Зацікавили автори також книгою “Щоденник моєї секретарки”, розповівши, що все описане відбувалося насправді і поштовхом до написання стали особисті записи їхньої секретарки в службових документах. Незважаючи на відповідальність та серйозність розповіді, брати сипали жартами, чим пожвавлювали публіку.
Віталій та Дмитро презентували також мальовану історію незалежності України, де зібрали та впорядкували всю хронологію розвитку української державності. Її, до речі, дуже легко читати, адже матеріал подано за допомогою карт, коміксів та цікавих розворотів. Не поступається історії й книга про всі свята українців “Веселих свят”, їхнє значення, традиції, пісні, а маленьких діток зацікавлять загадки та яскраві ілюстрації.
Неможливо оминути й інші, не менш цікаві книги. Як-от, “Кобзар 2000”, який є у двох версіях: жіночій та чоловічій; “Я like Україну”, де зібрано публікації понад 20 сучасних українських авторів.
Бібліотекарі смт. Золотий Потік були присутні на зустрічі та отримали книжку автора з іменним надписом.
Великодні гаївки
Радіє світ приходові весни, пробудженню життя, з дзвіниць церковних передзвонюються голосні та мелодійні дзвони.
Христос Воскрес! Воістинну Воскрес!
Протягом усіх трьох днів великодніх свят традиційно біля церкви в Золотому Потоці лунають гаївки.
Гаївки є важливим елементом народного фольклору, в них відображається радість від приходу весни до Воскресіння Христового. Вони переважно зводяться до ого, що усі учасники відтворюють коло, а коло в гаївках символізує нескінченість життя.
Гаївки -це пісні. що звеселяють людей, несуть в їхні душі красу, оптимізм і є дорогоцінним скарбом ранньої культури наших предків.
Книжкова виставка в бібліотеці
понеділок, 3 квітня 2017 р.
Золотопотіцький замок - пам'ятка архітектури національного значення
На весняних канікулах школярі зібрались в бібліотеці переглянути краєзнавчу літературу. Зупинилися на історії золотопотіцького замку. Про засновника замку Стефана Потоцького, будівництво та історію, господарів, які в ньому проживали розповіла дітям бібліотекар Люся Шестопалко. Діти доповнювали її розповідь і пізніше провели екскурсію по території замку.
середа, 22 березня 2017 р.
Дитина у звичаях українського народу
Навесні, 19 березня повертаються на свою батьківщину - українську землю лелеки.
За народним повір'ям бузьки приносять на своїх крилах холод і навіть сніг.
До лелек в українців ставлення особливе. З ними пов'язано чимало народних вірувань та легенд. Досі існує така прикмета: якщо побачиш одного бузька, то цілий рік будеш сам, двох - будеш у парі.
Лелека - один із символів України, Часто ці прекрасні птахи селяться по сусідству з людським житлом, і господарі, на подвір'ї, яких вони гніздяться, переконані - бузьки приносять щастя удачу і добробут.
Одна із легенд розповідає про випадок, який стався в часи набігів монголо-татар. Козаки тоді йшли захищати від ворогів свій край, а вдома залишалися жінки, діти та старі люди. Татари брали в полон українок, дітей і літніх людей, зачиняли їх в хатах й так спалювали цілі села. І от над одним селом кружляла велика зграя лелек. Старі люди почали зав'язувати малюків у пелюшки і подавати через вікно птахам. Бузьки брали їх в дзьоб і відносили в безпечне місце. Звідси і походить назва "дітей приносять лелеки".
Всі ми знаємо, що діти народжуються від кохання, але українці і досі поетично висловлюються: "Дітей приносить лелека".
В нашій бібліотеці на черговому засіданні клубу за інтересами відбулася розмова "Дитина в звичаях українського народу."
В розмові взяли участь фахівці: лікар-гінеколог Люба Степанівна Стасюк, вихователі Ольга Омельянівна Чернега та Рома Тарасівна Кордівська, соціальний працівник Ольга Степанівна Калинюк та члени клубу.
Звичаї та обряди при народженні дитини, допологові звичаї, власне пологи, хрестини, охоронні та очисні обряди для матері та дитини, обрядові дії, що знаменують приєднання дитини до роду, до сім'ї, колективу - питання, які обговорювались членами клубу.
Даний комплекс обрядів є досить розвиненим. Вірування пов'язані із вагітністю і народженням дитини, надання імені дитині, святкування народин, вибір кумів, хрещення та перший постриг відображають тісний взаємозв'язок людини з природою. Застереження і забобони спрямовані на забезпечення щасливих пологів і бажання виростити здорову дитину.
За народним повір'ям бузьки приносять на своїх крилах холод і навіть сніг.
До лелек в українців ставлення особливе. З ними пов'язано чимало народних вірувань та легенд. Досі існує така прикмета: якщо побачиш одного бузька, то цілий рік будеш сам, двох - будеш у парі.
Лелека - один із символів України, Часто ці прекрасні птахи селяться по сусідству з людським житлом, і господарі, на подвір'ї, яких вони гніздяться, переконані - бузьки приносять щастя удачу і добробут.
Одна із легенд розповідає про випадок, який стався в часи набігів монголо-татар. Козаки тоді йшли захищати від ворогів свій край, а вдома залишалися жінки, діти та старі люди. Татари брали в полон українок, дітей і літніх людей, зачиняли їх в хатах й так спалювали цілі села. І от над одним селом кружляла велика зграя лелек. Старі люди почали зав'язувати малюків у пелюшки і подавати через вікно птахам. Бузьки брали їх в дзьоб і відносили в безпечне місце. Звідси і походить назва "дітей приносять лелеки".
Всі ми знаємо, що діти народжуються від кохання, але українці і досі поетично висловлюються: "Дітей приносить лелека".
В нашій бібліотеці на черговому засіданні клубу за інтересами відбулася розмова "Дитина в звичаях українського народу."
В розмові взяли участь фахівці: лікар-гінеколог Люба Степанівна Стасюк, вихователі Ольга Омельянівна Чернега та Рома Тарасівна Кордівська, соціальний працівник Ольга Степанівна Калинюк та члени клубу.
Звичаї та обряди при народженні дитини, допологові звичаї, власне пологи, хрестини, охоронні та очисні обряди для матері та дитини, обрядові дії, що знаменують приєднання дитини до роду, до сім'ї, колективу - питання, які обговорювались членами клубу.
Даний комплекс обрядів є досить розвиненим. Вірування пов'язані із вагітністю і народженням дитини, надання імені дитині, святкування народин, вибір кумів, хрещення та перший постриг відображають тісний взаємозв'язок людини з природою. Застереження і забобони спрямовані на забезпечення щасливих пологів і бажання виростити здорову дитину.
Ні! Промінь той не згас, що запалив колись Тарас
Щовесни, коли тануть сніги
І на рясті просяє "веселка"
Повні сил і живої снаги,
Ми вшановуємо пам'ять Шевченка.
вівторок, 28 лютого 2017 р.
Мово моя українська - батьківська,материнська!
21 лютого ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови.
Кожна людина має завжди пам'ятати хто вона, звідки родом, де її коріння. Кожна людина повинна знати свою мову, любити її ,цінувати,збагачувати і берегти.
Мова - найбільший скарб, одне з багатьох див створнних людьми. Вона відображає душу народу, його історію
В рамках відзначення дня рідної мови в Золотопотіцькій бібліотеці відбувся поетичний калейдоскоп "Мово моя українська - батьківська,материнська".
В святі взяли участь учні 7-8 класу Марічка Андрунишин, Олеся Матвіїшин, Наталя Сеник, Андрій Струсінський, Іванка Добринська, Софія Монастирська, Джесіка Сушинська, Каріна Кухар.
З вступним словом виступила бібліотекар Люся Шестопалко, яка наголосила на значенні мови та її багатстві.
Учасники читали вірші ,зачитували цитати видатних українських людей про мову, відповідали на питання вікторини, переглядали літературу по даній темі.
Підписатися на:
Дописи (Atom)