Стрітенська свічка

Різдв’яний круг свят завершується празником Господнього Стрітення, який ми  святкуємо сорокового дня по Христовому Різдві - 15 лютого. Як і Різдво, Стрітення належить до 12-ти найбільших (окрім свята над святами – Великодня) свят церковного року. В цей день згадується євангельська подія, коли на 40-й день після народження Христа, його земні батьки – Діва Марія та Йосип Обручник принесли Немовля Ісуса до Єрусалимського храму.     

Стрітення в нашому краї, як і по всій Україні - не лише церковне свято. У цей день, за народним повір’ям, зима зустрічається з весною. З давніх-давен Стрітення  чекали з особливим нетерпінням і урочисто відзначали, а тому приурочувалося до цього свята чимало звичаїв  як церковних, так і побутово-господарських.

Передусім, в церквах освячували свічки. Їх дбайливо берегли протягом року, ними благословляли у далеку дорогу.   

Стрітенські свічки  мають виняткову силу і оберігають оселю від бурі, зливи чи смерчу, ниву — від бурелому чи граду, а членів родини — від «злого ока» та хвороб. Літом, коли часто  гуркотіли грози, а блискавка могла влучити в господарські та житлові будівлі, у хатах запалювали громничну січку, як надійний оберіг від лиха.  Тому називають ще  цю свічку "Громниця". 
Стрітенські свічки виготовляли за особливою технологією, суворо дотримуючись послідовності обряду.
Ось як виготовляють свічки у Золотому Потоці.

Із Стрітенням пов’язано багато різних повір’їв та прикмет, відображених у народних прислів’ях. Наприклад: “Якщо на Стрітення сніг – чекай ранню весну на поріг”, “Якщо на Стрітення капає  із стріх – зима ще довго протягне”, “Якщо на Стрітення погода морозна і ясна – буде весна файна”