Подарунок від душі

Марія Баліцька прислала нашій бібліотеці свої книги.

Велике спасибі Вам Маріє Йосипівно!

Сьогодні у свято Успіння Пресвятої Богородиці бажаємо Вам її благословення, захисту та ласки.

Здоров'я, натхнення і всіх земних благ!

З Україною в серці

24 серпня вся Україна святкує День Незалежності. 

.З нагоди цього свята працівники бібліотеки смт. Золотий  Потік підготували книжкову виставку "З Україною в серці".
Вітаємо всіх зі святом! Нехай Ваші серця наповнюються гордістю за нашу державу.
Слава Україні!  Героям слава!  

Більше фото ТУТ

І на тім рушникові...

Зараз - особливий час. Ми звертаємось до джерел народної творчості, і народних традицій. І як радісно усвідомлювати, що вони сьогодні оновлюються, оживають. То напевно чим більше ми будемо їх знати, то і життя наше буде більш радісним, і духовно багатшим.
Ми не уявляємо рідної батьківської хати без вишиванок і рушників. Саме з батьківської хати починається пізнання світу. Білі стіни, біла стеля - неначе виткані з маминого полотна. А на стінах виграють розгаптовані квітами рушники. А на рушниках горять китиці калини, дубові листочки, барвисті узори.
Яким затишком, спокоєм і теплом віє від цих рушників.
Година народознавства "І на тім рушникові..." відбулася на черговому засіданні жіночого клубу за інтересами "Спілкування для душі" в Золотопотіцькій бібліотеці.
Про оберіг української родини, його символічні значення та застосування розповіла присутнім бібліотекар Люся Шестопалко.
Присутні співали пісні: "Пісня про рушник", "Два кольори",  "Мамина сорочка", "Вишиванка"
Вишиті рушники - це наша гордість, наша спадщина.

Фрагменти з минулого

Нестримно біжить час…  Роки ідуть невпинно. Десь на пустому полі повиростали будинки.

В когось виріс садок…Одні молодята, несподівано, стали батьками… Інші молодята, так само несподівано, стали бабцею та дідом…

Хтось повів дитину до школи і довго не міг оговтатись, що має в хаті першачка…  А хтось закінчив школу і, знову ж-таки несподівано, став неймовірно дорослим.

Час біжить, а все навкруги міняється.

Ну і нехай!  Аби тільки ті зміни були добрими.

А про минулі часи нам завжди нагадають старі фотографії.

Свято   День села в Золотому Потоці доповнювала виставка старих фотографій "Фрагменти з минулого" яку організували і оформили працівники бібліотеки. Жителі селища та його гості мали можливість зануритись у минуле і побачити старі вивіски чи афіші, будинки, школу, пам'ятні місця, колишніх вчителів, туристичні походи з Іваном Антоновичем Ружицьким  в різні цікаві місця , низку деталей тодішніх років, архітектурний декор .Можливо цих фотографій  у когось  немає, але  він себе там упізнає .

Більше фото ТУТ

Презентація збірки Ольги Микуляк "Любов до життя"

23 липня 2017р., коли Золотий Потік святкував День селища в бібліотеці  відбулася презентація поетичної збірки Ольги Микуляк "Любов до життя."
Оля Микуляк народилася в Золотому Потоці в 1993р., закінчила місцеву  школу. Навчалася в
Кременецькій обласній гуманітарно-педагогічній академії ім. Т.Г. Шевченка (2015). Переможець конкурсу міжнародних знавців української мови ім. Петра Яцика. Паралельно навчалася в німецькому університеті м. Фехта, проходила там аспірантське стажування.
На даний час навчається в Східно-Європейському національному університеті м. Луцьк  в аспірантурі, спеціальність - германські мови.
Вихід поетичної збірки пов'язаний із трьома важливими подіями в житті авторки. Це: навчання у КОГПІ(А) ім. Т. Шевченка; знайомство і дружба з кандидатом філологічних наук, доцентом, своїм викладачем української мови і вірною подругою Інною Оверківною Волянюк, яка була помічником, наставником, порадником, справжнім другом. Саме Інна Оверківна була ініціатором видачі збірочки з віршами Олі. І третє це -  перемога у 15 Міжнародному конкурсі з української мови ім. Петра Яцика, який став справжнім подарунком долі і увінчанням постійної наполегливої праці над собою, своїми знаннями.
Вихід збірочки збігся з днем народження Олі, і це був для неї найкращий подарунок.
Назва збірки пов'язана з віршем "Поклик серця".
Любов до життя, до Господа прищепила авторці матуся, тому всі емоції, любов і подяку для мами Оля передає у вірші "Матуся".
Кредом життя юної поетеси є слова, які вона визначила для себе: "Вірю, мені все вдасться, адже зі мною Бог."  Любов до Господа і відчуття його присутності у своєму житті відображаються в віршах "У світі легко з Богом жити", "Господи, не знаю, як правильно йти",
"Святе причастя."
З Божою допомогою та підтримкою близьких серцю людей Оля завжди ставить перед собою мету і старається досягти бажаного - вірш "Мета."
Оскільки Оля обрала професію вчителя і повністю задоволена своїм вибором, ні хвилини ні про що не жаліє, тому написала собі і всім педагогам своєрідне "Послання вчителю."
Життя авторки пов'язане з мовами, тому в збірочці є декілька віршів присвячені мові та нашому Кобзареві - Т.Г. Шевченку. Це вірші - "Мова", "Шевченкове слово."
Та по при все в житті буває всяке: сум і радість переплітаються. Не завжди те, чого ми хочемо збувається, при цьому, якщо уважно придивитися та розтлумачити про життя, то все, що не станеться, то  на краще . Про все це в вірші "Буває так..."
А взагалі Оля визначила  для себе три важливі речі:

• коли ти з Богом - у світі немає нічого неможливого
• коли в тебе вірять, ти можеш зробити все
• у світі ми зустрічаємо тільки потрібних людей, у потрібний час

З особливою цікавістю гості свята слухали твір Олі "Перон поєднав", в якому всі слова починаються на літеру "П".
Присутні в залі мали можливість переглянути відео-ролик про творчий шлях авторки, її будні та досягнення.
З вітальним словом звернулися до молодої поетеси  присутні гості  - Богдана Василівна Зелінська, Марія Климентівна Моспан, Микола Григорович Навроцький, Марія Денис, Марія Григорівна Собчук, Ірина Іванівна Страмик, Ольга Сенів, Оксана Павлівна Сеник, Юля Шестопалко, бібліотекар Марія Добринська.
На закінчення мама Олі подякувала всім за теплі слова і пригостила присутніх смачним сирником.

Завантажити збірку можна ТУТ

Більше фото ТУТ

Барви вишитих рушників

Вишиваний рушник… Наш добрий оберіг. Національний символ. Він передається з покоління в покоління. Про нього і досі ходять легенди, його оспівують в народних піснях.

В українських народних обрядах рушники є символом злагоди, краси. Вишивали їх до кожного свята, будь-якої урочистої події. Український рушник прийшов до нас з давніх часів. Колись без вишитого рушника не обходилось жодне свято в родині.

Без рушника, як і без пісні, не обходилося жодне народження, одруження, поховання людини. Рушником перев'язували на весіллі руки молодим, з хлібом-сіллю зустрічали на рушнику дорогих гостей.

Рушник - одвічний оберіг українського народу, захисник дому, сім'ї, всього роду.

Величезну роль мав рушник, який давала мати сину, що вирушав у далеку  дорогу. Адже саме рушник оберігав від лиха.

Але народ використовував рушник не тільки на свята. Ознакою охайності, працьовитості кожної господині була прибрана хата і чистий рушник.

І сьогодні в домівках українців можна побачити рушники. Це не тільки прикраса. Пломеніє червоний колір, сумує чорний, і вічною святою білиною сяє тло рушника. Торкнись долонею рушника, і ти ніби полинеш над світом, де так тісно обійнялися любов та журба.

Сьогодні вишиваний рушник залишається скоріше символом, ніж чимось звично побутовим. Але цей символ несе в собі весь досвід українського народу, його культуру, є символом України.

Недарма його прославляли Тарас Шевченко, Павло Тичина, Андрій Малишко.

23 липня Золотий Потік святкував День села. З нагоди цього свята в селищній бібліотеці була влаштована виставка вишитих рушників народних умільців Золотого Потоку. Роботи на виставку надали: Марія Гірняк, Оля Гавлік, Ірина Подолян, Надія Мукан, Наталя Капуш, Ірина Стовпюк, Галина Прончук, Галина Панкевич, Людмила Велетик, Люба Стасюк, Ольга Калинюк, Леся Лебухорська. Ці односельці представили на виставку рушники з сучасною вишивкою. Вабили око своєю різноманітністю серія весільних рушників. Також були на виставці роботи наших бабусів - старовинна вишивка.

Вишитий рушник - неоціненний скарб. в хрестиках і стібочках якого вкладено багато тепла, любові, радості, які примушують завмирати серце і тішити душу.

Український вишитий рушник пройшов крізь віки, і сьогодні символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею.

Більше фото ТУТ

Життя покладене на вівтар незалежності

Постать генерал-хорунжого Романа Шухевича - провідного члена ОУН, Головного Командира УПА, займає особливе місце в історії українського визвольного руху. Адже він - видатний військово-політичний діяч з неординарним стратегічним мисленням, організаторський талант якого дозволив УПА в умовах бездержавності вести збройну боротьбу протягом багатьох років.

Усіх, хто цікавиться історією рідного краю, запрошуємо переглянути виставку „Життя, покладене на вівтар незалежності", щоб ще раз звернутися до тематики визвольних змагань та подвигу героя України Романа Шухевича.